fbpx
Menu Close

Відділення медичної онкології

Відділення медичної онкології займається лікуванням таких захворювань, як рак легенів, пухлини голови та шиї, пухлини головного мозку, рак нирок, рак ендометрію (матки), рак печінки, лімфоми, злоякісні меланоми, рак молочної залози, рак сечового міхура, рак шлунково-кишкового тракту, множинна мієлома, остеосаркома та пухлини м’яких тканин, саркоми, рак яєчників, рак підшлункової залози, рак передміхурової залози, рак жовчного міхура та жовчних шляхів, рак шийки матки, рак яєчок, рак щитовидної залози.

Серед методів лікування виділяють хіміотерапію, таргетну терапію, гормональну та імунну терапію.

Деякі міфи, пов'язані з онкологічними захворюваннями

·       ”Потрапляння гострого предмету або голки біопсії в пухлину призводить до поширення раку в організмі”

НЕВІРНО.Правильно проведена хірургічна операція та біопсія не призведуть до поширення або зростання раку. Біопсія – це єдиний спосіб точної діагностики наявності раку у людини.

·       ”Пухлина харчується цукром, тому варто повністю від нього відмовитись”

НЕВІРНО.Усі клітини нашого організму, включаючи ракові клітини, використовують глюкозу для енергії. Хоча ракові клітини споживають більше глюкози, ніж звичайні клітини, жодні дослідження не показали, що вживання цукру погіршує ступінь рак або що невживання цукру зменшує або знищує пухлину. Звичайно, це не означає той факт, що ви повинні споживати продукти, що містять багато цукру. Дієта з високим вмістом глюкози може призвести до ожиріння, спричиняючи надмірне збільшення ваги. А ожиріння, в свою чергу, збільшує ризик розвитку деяких видів раку. Збалансоване харчування із використанням продуктів, що містять всі поживні речовини, не збільшують ризик розвитку онкологічного захворювання. Деякі пацієнти, які дотримуються строгої дієти, побоюючись всіх канцерогенних речовин і не вживаючи нормальної кількості їжі, врешті не можуть боротись з раком через недостатність енергії в організмі.

·       “Підсолоджувачі викликають рак ”

НЕВІРНО.В жодному дослідженні з використанням підсолоджувачами не було показано, що вони викликають рак у людей.

 

·       ”Налаштування хворого на боротьбу з хворобою або його психологічний стан впливає на швидкість одужання від раку ”

НЕВІРНО. На сьогодні жодні наукові дослідження не показали, що ставлення людини до раку змінює ймовірність розвитку пухлини або вірогідність її регресії. Це нормально, якщо після встановлення діагнозу онкологічного захворювання пацієнти відчувають сум, злість, іноді апатію або навпаки, прилив енергії. Пацієнти з вищим моральним станом не відмовляються від соціальних відносин, залишаються більш активними, якість їхнього життя вища. Більш позитивний настрій допомагає пацієнтам краще переносити лікування. Однак пригнічення не означає, що лікування раку буде менш ефективним. Надмірна увага до відношення пацієнта до власного захворювання може призвести до того, що пацієнт відчуває провину, якщо лікування не дасть хороших результатів.

·       ”Рослинні препарати, які продаються в якості альтернативного або ж допоміжного лікування, допомагають боротись із раком”

НЕВІРНО.Деякі рослинні препарати, які продаються в якості альтернативного або ж допоміжного лікування, можуть бути ефективними при боротьбі з побічними ефектами від хіміотерапії або радіотерапії. Але доведених наукою даних за те, що вони є дієвими проти ракових клітин, немає. Рослинні препарати, ефективність проти раку яких доведена наукою, вже використовуються лікарями та не продаються в якості альтернативних або додаткових. Не слід забувати, що деякі хіміотерапевтичні препарати також отримують з рослинних речовин. Пацієнтам, які хочуть вживати рослинні продукти або вітаміни, слід обговорити це зі своїм лікарем, оскільки ці продукти можуть зменшити ефективність дії хіміотерапії та радіотерапії на ракові клітини.

·       ”Кислі продукти призводять до виникнення раку. Тому треба вживати лужні продукти та гідрокарбонат натрію для їх нейтралізації та приведення організму в лужний стан”

НЕВІРНО.  Кислотно-лужний баланс нашого організму дуже добре регулюється. Дисбаланс цих речовин несумісний з життям. У людей з нормальною роботою легенів та нирок організм не може перейти в більш лужний стан. Якщо приймати занадто лужну дієту, надлишок цих речовин просто виводиться разом із сечею, яка, в свою чергу, стає більш лужною. Навіть якщо дієта занадто кисла, надлишок і цих речовин виводиться із сечею. Таким чином підтримується кислотно-лужний баланс в організмі. Це правда, що пухлина не може вижити в лужному середовищі, але це правило стосується всіх клітин нашого організму. Не можна пити бікарбонат натрію.

·       ”Лікування раку має більше шкоди, ніж користі”

НЕВІРНО.  Відомо, що всі види лікування раку є досить важкими для організму (хіміотерапія, радіотерапія або хірургічне лікування). Однак, як зазначається на деяких веб-сайтах, інформація про те, що “лікування раку ефективно лише у 3% пацієнтів”, є помилковою. Кількість пацієнтів, які отримують користь від лікування раку, з кожним днем збільшується на фоні нових досягнень медицини.

Чи можна попередити рак шийки матки у жінок?

Рак шийки матки є 3-м за поширеністю онкологічним захворюванням жіночих репродуктивних органів і може мати серйозні наслідки, якщо його не діагностувати на ранніх термінах. Щорічно у світі від раку шийки матки помирає близько 500 000 жінок, більшість з яких знаходиться в країнах, що розвиваються. Найважливіша відмінність раку шийки матки від інших видів раку полягає в тому, що його причина відома і її можна попередити. Причиною данного захворювання є вірус папіломи людини, що передається статевим шляхом.

До розвитку раку шийки матки у жінок, інфікованих вірусом папіломи людини, в шийці матки виникають деякі мікроскопічні зміни, які можна вважати предраковими. Річ йде про дисплазію шийки матки, діагностику якої можна провести за допомогою цитологічного дослідження з шийки. Інфекція вірусу папіломи людини є ініціюючим фактором дисплазії шийки матки та канцерогенезу.

ВПЛ-інфекція є найпоширенішим захворюванням, яке передається статевим шляхом у світі. Вірус передається при контакті шкіри статевих органів партнерів під час статевого акту.

Деякі факти про рак молочної залози

Що таке рак молочної залози?

Рак молочної залози виникає в результаті необмеженого і неконтрольованого розмноження та росту клітин. Рак молочної залози – найпоширеніший вид раку у жінок як в нашій країні, та і в цілому світі. Статистика показує, що кожна восьма жінка зіштовхується з проблемою раку молочної залози. Незважаючи на те, що хвороба настільки поширена, при ранній діагностиці можна досягнути понад 90 відсотків успішності в лікуванні даного захворювання. Та скільки швидко б не йшла наука у розвитку нових методів лікування, провідним фактором успішності є рання діагностика. Тому надзвичайно важливо регулярно проводити скринінгові тести.

Якими є симптоми раку молочної залози?

Найпоширенішим симптомом раку молочної залози є виявлення безболісної маси в грудях. Окрім цього, наявність усадки соска або шкіри, почервоніння на шкірі грудей, набряк або поява апельсинової кірки, а також поява конгломерату в аксилярній області можуть бути прямими ознаками раку молочної залози. Якщо у вас з’явився один з цих симптомів, варто негайно звернутись до лікаря. Чим раніше буде встановлено діагноз, тим більша вірогідність успішності лікування.

Чи є рак молочної залози спадковою хворобою?

Лише 10 відсотків випадків раку молочної залози є обумовленими обтяженим спадковим анамнезом. У 20 відсотків жінок з встановленим діагнозом є дані про випадки цього захворювання у членів сім’ї. У 75 відсотків пацієнтів немає жодного члена сім’ї, якому раніше був діагностований рак молочної залози. Не дивлячись на це все, усі жінки мають ризик виникнення раку молочної залози. Захворювання діагностують у кожної 8-ї жінки в світі.

Які фактори ризику раку молочної залози?

Рак молочної залози може виникнути у будь-якої жінки. Однак відомо, що деякі фактори збільшують ризик захворювання. Захворюваність на рак молочної залози зростає з віком. Серед факторів, що підвищують ризик захворювання, можна виділити початок менструального циклу у віці до 12 років, початок менопаузи у пізньому віці (після 55 років), відсутність пологів або пологи після 30 років, відсутність годування груддю, наявність у сім’ї особ, котрим був встановлений діагноз раку молочної залози, зловживання алкоголем та паління, виникнення ожиріння після менопаузи. Хоча вплив дієти на ризик незрозумілий, споживання занадто великої кількості червоного м’яса, вживання обробленого м’яса та надмірна жирна дієта можуть збільшити вірогідність захворювання. Доведено, що дієта, багата на овочі та фрукти, та підвищена фізична активність, зменшують ризик розвитку РМЗ.

Як проходить скринінг раку молочної залози?

Рак молочної залози – це один із видів онкологічних захворювань, який потребує проведення скринінгу. Після 40 років пацієнткам слід кожного року проводити огляд лікаря та мамографію. З 25 років жінкам рекомендується самостійно оглядати груди, а у віці від 25 до 40 років – проходити огляд у лікаря кожні 1-3 роки.

Хто повинен бути обстежений на предмет спадкового раку молочної залози?

  • Пацієнти, що входять до групи високого ризику з приводу спадкового раку молочної залози,
  • Пацієнти, що перенесли рак молочної залози обох грудей,
  • Пацієнти з наявністю в сім’ї родичів з встановленим діагнозом не тільки раку молочної залози, а й яєчників,
  • Пацієнти з наявністю в сім’ї родичів чоловічої статі із встановленим раком молочної залози,
  • Пацієнти з наявністю в сім’ї з однієї сторони як мінімум 2 родичів з діагнозом раку молочної залози,
  • Пацієнти з наявністю в сім’ї з однієї сторони як мінімум 1 родича з діагнозом раку яєчників,Пацієнти з наявністю в сім’ї випадків встановлення раку молочної залози до 45 років.

Найпоширенішим генетичним розладом при спадковому раку молочної залози є мутація гена BRCA-1 або BRCA-2. У 85% людей з цією мутацією розвивається рак молочної залози, а у 45% – рак яєчників. Тому якщо виявляють мутацію гена BRCA-1 або BRCA-2, рекомендується проведення профілактичних заходів.

Що робити людям, яким загрожує спадковий рак молочної залози?

Цим людям рекомендуються профілактичні операції, медикаментозна терапія та ретельне спостереження. Найефективнішим методом є зменшення ризику за допомогою профілактичної операції. Це проведення двобічної мастектомії, тобто видалення молочної залози, оверектомії, тобто видалення яєчників. Оскільки шкіра та соски під час мастектомії зберігаються, а силіконові імплантати встановлюються під час операції, естетичного дискомфорту пацієнтка не відчуває.

Видалення яєчників рекомендується після 35-40 років або після народження бажаної кількості дітей.

Які є методи лікування раку молочної залози?

Рак молочної залози – це хвороба, яку можна вилікувати, якщо її діагностують на ранніх термінах і застосовують сучасні методи лікування. Успішне лікування полягає в комплексному підході. Для максимального успіху в питанні лікування раку молочної залози підходять мультидисциплінарно із залученням спеціалістів таких відділень, як загальна хірургія, медична онкологія, радіологічна онкологія, патологія, радіологія, ядерна медицина. З цією метою пацієнтів розглядають на онкологічному консиліумі та складають план лікування.

На ранній стадії раку молочної залози основним методом лікування є хірургічне втручання. З метою запобігання рецидиву після операції застосовують променеву терапію, хіміотерапію та гормональне лікування відповідно до особливостей пухлини. Хірургічне лікування не проводять при пухлинах, які поширились на інші органи (метастазували). В таких випадках перш за все застосовується хіміотерапія та/або променева терапія.

Міфи про рак молочної залози

·       Якщо відсутні симптоми, пов’язані з раком молочної залози, немає необхідності в мамографії.

Правда: Як і з багатьма видами раку, рак молочної залози, як правило, не має жодних симптомів на ранній стадії. З цієї причини життєво важливо, щоб жінки регулярно обстежували молочні залози та періодично проводили мамографічне обстеження.

·       Мамографія – дуже важка процедура.

Правда: Під час мамографічного обстеження молочну залозу втягують невеликим стисненням між двома пластинами, щоб отримати якісніші зображення, даючи менше опромінення. Відповідно до больового порогу, деякі жінки можуть відчувати дискомфорт. Більшість жінок, які робили мамографію на цифрових мамографах та апаратах для томосинтезу нового покоління, заявляють, що не відчули дискомфорту під час процедури.

·       Жінки з маленькими грудьми рідше хворіють на рак молочної залози.

Правда: Розмір грудей не впливає на розвиток раку. Кількість молочних залоз і їх проток у грудях мають більше значення, ніж їх розмір.

·       Рак молочної залози завжди проявляються наявністю пухлин в грудях.

Правда: Утворення в грудях може бути ознакою не тільки доброякісного захворювання, але і злоякісного. Однак рак молочної залози не завжди проявляється наявністю в ній утвору, який можна відчути. Також потрібно звертати увагу на такі прояви хвороби, як зміни в соску, виділення з нього, почервоніння та потовщення шкіри.

3D-діагностика раку молочної залози:ТОМОСИНТЕЗ

Мамографія – це метод візуалізації молочної залози за допомогою рентгенівських променів низької дози.Він також використовується для скринінгу з метою ранньої діагностики раку молочної залози. Оскільки рання діагностика впливає на успіх лікування, жінкам віком від 40 років рекомендується щороку робити мамографію та УЗД молочної залози.

Як проводиться і аналізується томосинтезна мамографія?

При томосинтезній мамографії зображення поперечного перерізу отримують із використанням рентгенівських променів із низькими дозами, тоді як рентгенівська трубка рухається під певною кутовою дугою. Отримані проекційні зображення з’являються у якості серії знімків товщиною 0,5 або 1 мм. Завдяки цим тонким зрізам можна виявити пухлину молочної залози на найбільш ранній її стадії з максимальною точністю.

Які переваги томосинтезної мамографії?

Забезпечує тривимірне сканування тканин молочної залози з найтоншими зрізами. Щільність тканини молочної залози та виразність фіброзно-кістозних структур у жінок, які не вступили в менопаузу або не досягли віку 40 років, можуть викликати труднощі при описанні мамографії. Рак можна не розгледіти серед здорової тканини молочної залози. За допомогою томосинтезної мамографії можна запобігти цій проблемі та виявити рак на ранній стадії особливо у молодих жінок. Так, як метод має велику чіткість та виключає вірогідність хибно-позитивного результату, скорочується час, який потрібен для точного діагностування захворювання. Таким чином, запобігається непотрібне радіаційне опромінення, збільшується частота правильної діагностики, зменшується потреба у біопсії та хірургічному втручанні.

Що таке томосинтезна мамографія?

Томосинтезна мамографія прийнята в медицині як передова технологія, що застосовується для візуалізації молочної залози. До сьогодні перекриття зображень у двовимірних (2D) мамографіях призводило до неможливості отримання детального знімку. Цей факт може значно ускладнити установку діагнозу. На сьогодні дякуючи томосинтезній мамографії у лікарів з’явилась можливість проводити тривимірну візуалізацію молочної залози. Таким чином запобігається перекриття тканин і значно зменшується вірогідність встановлення хибного діагнозу.

При будь-яких питаннях перед виконанням томосинтезної мамографії

  • Співробітники відділення радіологічного відділення проводять реєстрацію пацієнтів перед мамографією.
  • Перед процедурою не слід користуватись будь-якими засобами в аксилярній ділянці (крем, дезодорант, пудра).

Орієнтуйтесь на перевірені методи лікування раку молочної залози, а не на альтернативні.

Ще однією хворобою, при якій рання діагностика може врятувати життя, є лімфома або раз лімфатичної системи. Цей рак проявляється швидким збільшенням лімфатичних вузлів у таких областях, як голова, шия, аксилярні ділянки та пахова область. Рак лімфатичної системи, який викликає різні симптоми, найчастіше проявляються загальними симптомами, такими як лихоманка, пітливість, слабкість, свербіж. Однак, що ж таке рак лімфатичної системи? Якими є симптоми раку лімфатичної системи? Якими є причини раку лімфатичної системи? Чи існує лікування раку лімфатичної системи? Яким пацієнтам проводиться трансплантацію кісткового мозку? Який рівень успіху в лікуванні раку лімфатичної системи на останніх стадіях? Чи можна зменшити побічні ефекти хіміотерапії?

Спеціаліст з внутрішніх хвороб та медичної онкології, завідувач відділення медичної онкології клініки Кошуйолу університетської лікарні Єдитепе, проф. Окан Кузхан відповів на запитання про рак лімфатичної системи.

Лімфома є одним із захворювань, яке піддається лікуванню. Експерти стверджують, що на ранніх стадіях лімфому можна вилікувати за коротший час та з більшим рівнем успіху. Для того, щоб хвороба була виявлена на ранній стадії, корисно мати інформацію про симптоми захворювання.

Кров складається в основному з еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів. В результаті збільшення швидкості росту та порушення процесу смерті підгрупи лейкоцитів, яка називаються лімфоцитами, розвивається рак лімфатичної системи. Коротше кажучи, це тип пухлини, що походить з лімфатичних клітин. Лімфоми діляться на дві основні групи – ходжкінські та неходжкінські лімфоми. Ходжкінська лімфома має кращий перебіг, ніж інша. Її ще називають хворобою Ходжкіна. В обох групах багато підгруп.

Які є симптоми раку лімфатичної системи?

Відзначаючи, що рак лімфи проявляється швидким зростанням лімфатичних вузлів у таких областях, як голова, шия,  аксилярні ділянки та пахова область, проф.  Окан Кузхан говорить про те, що захворювання також може викликати збільшення печінки та селезінки, що, в свою чергу, створюють відчуття раннього насичення. Здебільшого пацієнт сам не може визначити це, тому постає потреба у радіологічних дослідженнях. Якщо клітини лімфоми вражають кістковий мозок, це може порушити утворення лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів крові. Також можуть зустрічатися анемія, кровотечі в організмі, часті та важкі інфекційні захворювання. Такі загальні симптоми, як лихоманка, пітливість, слабкість, свербіж, також можуть спостерігатися при лімфомах.

Як відбувається встановлення стадії захворювання?

При встановленні діагнозу лімфоми проводяться радіологічні сканування всього тіла за допомогою різних методів. Проходить визначення локалізації груп лімфатичних вузлів, які вражає захворювання. Окрім лімфатичних вузлів, перевіряється, чи є враження печінки, легенів, головного мозку клітинами лімфоми. Проводиться біопсія кісткового мозку та оцінюється наявність накопичення клітин лімфоми у ньому. Ураження  внутрішніх органів та кісткового мозку свідчить про 4 стадію захворювання. На даному етапі варто звернути увагу на деякі попередження.  Професор Окан Кузхан говорить про те, що деякі пацієнти дізнаючись про те, що в них 4 стадія лімфоми, думають, що в даному випадку смерть неминуча. Це правда, що на ранніх стадіях лімфоми лікування займає менше часу та є більш ефективним. Однак повне одужання можливе і на 4 стадії процсу. Серед загальних видів раку один із найвищих показників успішності лікування спостерігається саме при лімфомах. Іноді лімфома на ранніх стадіях не піддається лікуванню через фактори, пов’язані з пухлиною, тоді як лімфома четвертої стадії може швидко вилікуватись.

Якими є причини раку лімфатичної системи?

Причини раку лімфатичної системи приблизно подібні до причин раку інших органів. Відомо, що під час кожного мітозу в базах нашої хромосомної послідовності трапляється в середньому 120000 помилок. Репаративні ферменти ДНК виправляють деякі з цих помилок, але не можуть справитись з усіма. Ці помилки ми називаємо мутаціями. На кількість мутацій можуть впливати деякі хімічні речовини, радіація або інші фізичні фактори. Мутації можуть виникати навіть тоді, коли на те немає ніяких причин. Коротше кажучи, не дуже важко зрозуміти причини лімфоми та інших видів раку. Основне питання полягає в тому, чому не у всіх людей виникає рак. Кількість онкохворих, яких ми бачимо, нижча за очікувану, якщо враховувати той факт, що в організмі є мільярди клітин, в яких із кожним поділом трапляється якась мутація. Мутації – це механізм пристосування живих істот до мінливого світу та виживання шляхом розвитку. Рак – ціна за цю перевагу.

 

Які варіанти лікування раку лімфатичної системи? Яким пацієнтам підходить трансплантація кісткового мозку?

Лікування лімфоми залежить від стадії. Однак основним методом є проведення хіміотерапії. Відповідно до властивостей пухлини, які можна описати при вивченні її тканин під мікроскопом, використовуються інші види ліків (наприклад, таргетна терапія). Проведенням радіотерапії в області локалізації лімфоми лікарі намагаються зменшити таким чином потрібну кількість курсів хіміотерапії та її тривалість. Хірургічне втручання в лікуванні лімфоми не застосовується, за винятком надзвичайних ситуацій. Якщо пацієнт не реагує на один протокол хіміотерапії, ми переходимо до іншого. Перший протокол, який використовується в лікуванні, називається терапією першого порядку, другий – другого, і так далі. Коли клітини лімфоми виробляють стійкість до стандартних доз хіміотерапії, їх підвищують для того, щоб збільшити ефективність лікування. Тому у пацієнтів, які зіштовхуються з рецидивом лімфоми після терапії першої лінії, ми проводимо терапію другої лінії, після чого проводиться високодозна хіміотерапія та аутологічна пересадка стовбурових клітин периферичної крові. У цьому випадку процедура пересадки кісткового мозку проводиться наступним чином.Для початку проводиться стимуляція виходу стовбурових клітин в русло периферичної крові (мобілізація), після чого проводиться забір клітин (аферез) та їх зберігання. Після цього пацієнту проводиться високодозна хіміотерапія. З цією метою використовуються тільки ті препарати, у яких доведена відсутність яких-небудь побічних ефектів, і які впливають тільки на кістковий мозок. Високі дози цих ліків можуть повністю зруйнувати клітини пухлини. Однак пошкодження отримують і здорові клітини кісткового мозку. Коли зібрані та заморожені стовбурові клітини пацієнта вводять йому в якості аутологічної пересадки кісткового мозку, вони починають циркулювати в периферичній крові, після чого осідають в кістковому мозку та починають виробляти здорові еритроцити, тромбоцити та лейкоцити. Насправді трансплантація кісткового мозку – це процедура, розроблена для відновлення пошкоджень кісткового мозку, причинених високодозною хіміотерапією. При деяких типах лімфом, таких як лімфоблатна лімфома, клінічний перебіг є достатньо важким. Тому пацієнтам, які переходять в ремісію після хіміотерапії першої лінії, проводять високодозну хіміотерапію та аутологічну трансплантацію стовбурових клітин периферичної крові, не очікуючи повернення захворювання.

 

Який рівень успіху в лікуванні раку лімфатичної системи на останніх стадіях?

Пацієнти з лімфомою та їхні близькі бажають знати, на який рівень успіху вони можуть розраховувати.  Професор Орхан Кузханговорить про те, що немає узагальненої інформації з цього приводу. Пацієнтам краще звернутись до свого лікаря. При розділенні пацієнтів з лімфомою на групи ризику враховуються різні параметри, до яких, серед основних, входять В-симптоми: лихоманка, пітливість, втрата ваги. Залежно від усіх факторів пацієнтів ділять на групу низького, середнього та високого ризику. Вірогідність успішного лікування коливається між 80-90 та 45-50 відсотками відповідно до групи ризику. Пацієнтам, у яких повне одужання не може бути досягнене, можна протягом всього життя проводити медикаментозну терапію з використанням лікарських препаратів, кількість та різноманітність яких зростає кожного дня. Як можна бачити, на відміну від прийнятої в суспільстві думки про відсутність можливості проведення лікування лімфоми, рівень вірогідності одужання вищий, ніж при деяких інших онкологічних захворюваннях.

 

На що слід звернути увагу людині, у якої діагностовано рак лімфатичної системи?

Для початку всім пацієнтам рекомендується проводити індивідуальні консультації з своїм лікарем.  Професор Окан Кузханговорить про те, що у питаннях, які пов’язані із здоров’ям людини, не варто опиратись на думку сусідів, статті у пресі або інтернеті. Сьогодні інформація на стільки швидко поширюється у світі, що навіть лікарям іноді важко прослідкувати за всіма даними. На думку професора, надмірна проінформованість призводить до розгубленості, тривоги, невпевненості та відхиленнях від схеми лікування.

 

На що слід звернути увагу онкологічним хворим при харчуванні?

Немає конкретної дієти, яка корисна при лімфомі або будь-якому іншому онкологічному захворюванні. Вживання цукру не живить лімфому. Усі онкологічні пацієнти повинні дотримуватися загальних простих правил здорового способу життя, які стосуються кожної людини. До них відносять відмову від паління, вживання алкоголю, дотримання активного способу життя, контроль набору ваги та збалансоване харчування. Якщо надмірне споживання цукру викликає ожиріння, це може спровокувати хронічні захворювання, такі як діабет, гіпертонія та рак. Однак забороняти вживання цукру хворим на рак було б неправильним. Найбільш поширеною проблемою, з якою стикаються пацієнти з раком на пізніх стадіях, є анорексія та виснаження (онкологічна кахексія). Неетично примушувати пацієнтів до певних дієтичних програм у цей період, якщо тільки це не обґрунтовано науковими даними.

 

Як можна боротись з поширеними побічними ефектами хіміотерапії?

Звичайно ж хіміотерапія має деякі побічні ефекти. Деякі з’являються відразу під час прийому ліків, інші через кілька днів або тижнів. Часто виникають нудота, блювання, виразки ротової порожнини та випадіння волосся. Всім хворим на рак повідомляють про побічні ефекти препаратів до початку лікування та отримують письмове підтвердження про те, що вони були повідомлені про все. У багатьох клініках навіть є невеликі буклети, де міститься інформація про, як діяти при тій чи іншій побічній дії препарату. Розповісти про всі побічні ефекти, які можуть виникнути у пацієнтів, в одному параграфі неможливо. Лікар, який призначає хіміотерапію хворому, готує спеціальний рецепт, який містить інформацію про можливі побічні ефекти від прийому хіміотерапії та ліки, які варто приймати вдома при їх виникненні. Ці рецепти включають препарати проти нудоти, запорів, діареї, печії, засоби, що покращують апетит, або препарати для запобігання підвищенню сечової кислоти в крові. Завдяки цим препаратам багато пацієнтів можуть позбутись негативних ефектів від хіміотерапії та спокійно приймати її далі. Всі пацієнти повинні дотримуватись рекомендацій своїх лікарів та медсестер. Якщо, не зважаючи на всі заходи, пацієнтів продовжують турбувати побічні ефекти терапії, потрібно негайно звернутись до лікаря. Використання традиційних, альтернативних або якихось інших препаратів, без інформування про те лікаря, може мати негативний ефект на стан пацієнта. Ви повинні отримати правильну інформацію від свого лікуючого лікаря.

 

Яка роль нетрадиційної медицини в лікуванні раку лімфатичної системи?

Пацієнти часто задають питання про альтернативні методи лікування, які вони чують від своїх сусідів, з телебачення та Інтернету. Чують про віслюче молоко, материнське молоко, кров черепах, різні трави. Вивчення питання онкологічних захворювань проходить досить швидко. Пацієнтам пропонуються лише ті методи лікування, які довели свою ефективність та відсутність шкоди для організму. Пацієнти повинні довіряти цим методам. Якщо пацієнт таки хоче займатись нетрадиційною медициною, йому варто повідомити про це свого лікаря. Ці методи можуть взаємодіяти з хіміотерапевтичними препаратами, викликаючи побічні ефекти, які можуть бути летальними. Лікарів дуже засмучує бачити, що пацієнти витрачають час на альтернативні методи, коли є перевірені методи лікування.

Medicaturk Healthcare Online عبر الانترنت В сети Інтернет ონლაინ რეჟიმში Pe net