Відділення неврології

У відділенні неврології університету Єдітепе  діагностика та лікування захворювань м’язів головного мозку у дорослих та дітей здійснюється з використанням клінічного досвіду та технологічних розробок.

Відділення неврології, лікувальні блоки

• Загальна неврологія
• Епілепсія
• Центр лікування інсульту
• Нейропсихологія
• Головний біль
• Нейроонкологія
• Хвороба Альцгеймера
• Порушення сну
• Запаморочення та порушення рівноваги
• Розсіяний склероз
• Хвороба Паркінсона та розлади руху
• Хвороби нервів та м’язів

Цереброваскулярні захворювання (інсульт) можна вилікувати і при цьому запобігти незворотнім пошкодженням,  особливо якщо надати допомогу у перші хвилини та години. Крім того, після інсульту проводиться діагностика та подальше лікування для вторинної профілактики.

Діагноз та лікування епілепсії оцінюється шляхом передопераційної оцінки, тривалого відео ЕЕГ обстеження, нейропсихологічної оцінки, МР, PET-CT та SPECT-тестів.

Неврологічні лабораторії:

Лабораторія нейропсихології: ЕЕГ, ЕМГ, транскраніальна магнітна стимуляція

Лабораторія балансу: постурографія

Нейрокогнітивна лабораторія

Лабораторія розладів сну

Також застосовуються методи інтраопераційної візуалізації, моніторинг та профілактика можливих захворювань.

Щороку пацієнтів, яким встановлюється діагноз епілепсії, стає все більше як в Туреччині, так і в світі. Щороку 26 березня прийнято відзначати «Фіолетовий день», тобто «День поінформованості про епілепсію». Ідея Purple Day виникла в 2008 році в Канаді, її впровадження очолила 10-річна дівчинка з епілепсією Кассіді Меган. Головною метою Кассіді у проведенні заходу «Фіолетового дня» було показати, що пацієнти з епілепсією нічим не відрізняються від інших людей і що хворі на епілепсію не самотні. Фіолетовий колір був обраний так, як у деяких культурах він означає самотність. Це відповідало почуттю ізоляції, яке відчували багато людей з епілепсією. Захід “Фіолетовий день”, який був започаткований з метою розуміння епілепсії людьми та підвищення обізнаності з цього питання, продовжує проводитись у всьому світі. Завдяки заходу Purple Day щороку 26 березня люди підтримують пацієнтів з епілепсією, одягаючись у фіолетовий колір. Як університетська лікарня Єдитепе, ми поруч пацієнтами та їх родичами, щоб підвищити обізнаність суспільства про епілепсію.

Епілептичний напад – це клінічний стан, який виникає, коли нормальна діяльність мозку порушується тимчасовою аномальною електричною активністю нервових клітин. Епілепсія проявляється епілептичними нападами. При епілептичних нападах пацієнт тимчасово втрачає свідомість або можуть відмічатись інші симптоми. Один напад не означає того, що у людини епілепсія.

Епілепсія є дуже поширеним захворюванням. Захворюваність у суспільстві становить від 0,5% до 1%, як у нашій країні, так і у світі. Залежності частоти виникнення захворювання від статі не відмічається.

Епілепсія не відноситься до людей однієї вікової групи та може виникнути в будь-якому віці та в будь-який час. Однак частота виникнення зростає до 16 років та після 65. Дане захворювання є такой найбільш частим неврологічним розладом у дітей до 16 років.

Спостереження матері та батька відіграють важливу роль у діагностиці хвороби в дитячому віці. Можуть відмічатись періодичні прицмокування, різкі неконтрольовані рухи у кінцівках, відчуття дитиною різних запахів, яких у приміщенні насправді немає (наприклад, запах горілої шини), або дитина може на декілька секунд задивитись порожнім поглядом в одну точку. Деякі з цих поведінкових особливостей не є нормальними і потребують звернення до спеціаліста.

Є дуже велика кількість різноманітних причин, які можуть викликати епілепсію. В загальному вирізняють такі фактори:

Склероз гіпокампа

Пухлини головного мозку

Гіпоксично-ішемічні пошкодження головного мозку

Інфекції центральної нервової системи

Імунно-опосередковані запалення

Порушення розвитку мозкової тканини,

Порушення розвитку судин головного мозку

• Спадкові захворювання та генетичні причини.

Однак, незважаючи на всі вдосконалення методів діагностики, існує група пацієнтів, у яких епілепсія не пов’язана з вище зазначеними причинами і у яких ці причини просто не можуть бути встановленими.

Існує група хворих на епілепсію, у яких генетична схильність відіграє провідну роль. Однак не для кожного пацієнта можна застосувати це правило. Не дивлячись на те, що на сьогодні ми знаємо, порушення в якому гені відповідає за певні захворювання, деякі хвороби ще не достатньо вивчені.

Для діагностики захворювання дуже важливим є спостереження за нападами та передача цієї інформації лікарю. Також для встановлення діагнозу використовуються ЕЕГ, радіологічні дослідження головного мозку та, якщо лікар визнає це необхідним, деякі аналізи крові.

Для того, щоб вирішити, чи є попередній напад епілепсією чи ні, дуже важливо, щоб пацієнт або особа, яка була свідком цього нападу, могли точно передавати спостереження неврологу. Якщо напад пацієнта епілептичний, лікар назначить вищеперераховані обстеження та прийме рішення про найбільш ефективну медикаментозну терапію. За допомогою програм, які розроблені Університетською лікарнею Єдитепе для пацієнтів з епілепсією або їх близьких, можна напряму передати інформацію про різні види нападів лікарю та отримати вчасні рекомендації від нього, а також:

• Зробити відеозапис нападу пацієнта та зберегти його

• Вибрати дату нападу в календарі додатку

• Занотувати інформацію про кількість, день, годину, тривалість та вид нападу

• Зберегти номер для екстрених телефонних дзвінків у разі невідкладного стану

Крім того, за допомогою програм для смартфонів, які працюють синхронно з щоденником епілепсії на веб-сайті “yeditepeepilepsisiz.com”, лікарі можуть отримати доступ до персональних даних з будь-якого місця та поділитися цією інформацією з іншим колегою для точної діагностики та зіставлення схеми лікування.

Центр неврологічних наук Університетської лікарні Єдитепе є одним із найкращих центрів діагностики та лікування епілепсії в Туреччині. Створені найсучасніші діагностичні можливості для встановлення захворювання.

Епілептичний напад виникає в результаті ненормального електричного розряду в певній ділянці головного мозку. Залежно від типу епілепсії, аномальний електричний розряд мозку може бути обмежений однією областю або поширюватися на більш віддалені ділянки. Ці ненормальні електричні розряди обмежені або викликають багато різних типів симптомів залежно від швидкості поширення та регіонів, куди вони ірадіюють. На сьогоднішній день виявлено більше 25 різних типів нападів та понад 100 різних синдромів епілепсії.

Хвороба, як правило, проявляються судомами, втратою свідомості, спазму в тілі та відходження піни з роту. Також можуть проявлятись інші симптоми захворювання, як зненацька завмирання людини, спустошеність погляду, відсутність реакції на подразники, облизувальні, ковтальні, жувальні рухи у ротовій порожнині, раптові неконтрольовані рухи в нижніх, верхніх кінцівках, дивні звуки, відчуття запаху, якого зовсім немає у приміщенні і якого не чують інші присутні, тошнота, звукові галюцинації.

Напади епілепсії, як правило, поділяються на дві основні групи, відповідно до того, як поширюється аномальна електрична активність: вогнищеві та загальні. Клінічні симптоми різняться залежно від швидкості та локалізації цієї діяльності.

При часткових нападах аномальна електрична активність починається на обмеженій ділянці мозку. Вона може залишатися в цій області або поширюватися на сусідні або більш віддалені ділянки залежно від сили та швидкості розповсюдження електричного розряду. В такому випадку аномальна активність впливає тільки на частину головного мозку.

При генералізованих нападах електрична активність або впливає одночасно на всі ділянки мозку , або стає генералізованою, як при часткових нападах, починаючи з обмеженої області і поширюючись на всі інші ділянки мозку (такі напади називаються вторинними генералізованими нападами).

Напади можуть траплятися без будь-якої причини або бути викликаними голодом, підвищенням температури тіла, деякими медикаментозними препаратами, можуть виникати під час сну або ж при безсонні (тобто, як сам сон, так і безсоння можуть спровокувати напади).

Поки у пацієнта епілептичний напад, не слід його чіпати. Спроба вставити палець, ложку між зубами, щоб відкрити рот пацієнта, або тиснення, щоб запобігти судомам, може завдати шкоди пацієнту.

У звичайних умовах напад мимовільно закінчується через 1-2 хвилини. Якщо епілептичний напад не закінчується, пацієнта обов’язково слід доставити до лікарні. Коли у пацієнта спостерігається епілептичний напад, запобіжні заходи можуть знадобитись тільки у тому випадку, якщо пацієнт може завдати собі шкоди.

• Якщо є гострий або твердий предмет, який може завдати шкоди пацієнту під час нападу, його слід усунути негайно.
• На випадок нападу слід послабити туго зав’язані краватки та шарфи, щоб пацієнту було зручно дихати.
• Нюхання цибулі, одеколону тощо при епілептичних нападах не має лікувального значення для пацієнта
• Тримаючи руки та ноги пацієнта із судомами або намагаючись тиснути на них, можна привести до ортопедичних травм, вивихів.
• Не можна пробувати відкрити рот пацієнту під час епілептичного нападу так, як це може спричинити вивих щелепи, перелом зубів, пацієнт може вкусити пальці людини, яка пробує відкрити йому рота, або вся ця ситуація може призвести навіть до кровотеч.
• Пацієнт може відчути втому після нападу, тимчасово може статися втрата свідомості та запаморочення. Тому йому варто деякий час відпочити.

Епілептичний напад виникає в результаті ненормального електричного розряду в певній ділянці головного мозку. Залежно від типу епілепсії, аномальний електричний розряд мозку може бути обмежений однією областю або поширюватися на більш віддалені ділянки. Ці ненормальні електричні розряди обмежені або викликають багато різних типів симптомів залежно від швидкості поширення та регіонів, куди вони ірадіюють. На сьогоднішній день виявлено більше 25 різних типів нападів та понад 100 різних синдромів епілепсії.

Хвороба, як правило, проявляються судомами, втратою свідомості, спазму в тілі та відходження піни з роту. Також можуть проявлятись інші симптоми захворювання, як зненацька завмирання людини, спустошеність погляду, відсутність реакції на подразники, облизувальні, ковтальні, жувальні рухи у ротовій порожнині, раптові неконтрольовані рухи в нижніх, верхніх кінцівках, дивні звуки, відчуття запаху, якого зовсім немає у приміщенні і якого не чують інші присутні, тошнота, звукові галюцинації.

Напади епілепсії, як правило, поділяються на дві основні групи, відповідно до того, як поширюється аномальна електрична активність: вогнищеві та загальні. Клінічні симптоми різняться залежно від швидкості та локалізації цієї діяльності.

При часткових нападах аномальна електрична активність починається на обмеженій ділянці мозку. Вона може залишатися в цій області або поширюватися на сусідні або більш віддалені ділянки залежно від сили та швидкості розповсюдження електричного розряду. В такому випадку аномальна активність впливає тільки на частину головного мозку.

При генералізованих нападах електрична активність або впливає одночасно на всі ділянки мозку , або стає генералізованою, як при часткових нападах, починаючи з обмеженої області і поширюючись на всі інші ділянки мозку (такі напади називаються вторинними генералізованими нападами).

Епілепсія – це хвороба, яка піддається медикаментозному лікуванню, яке може тривати протягом багатьох років. Серед людей, хворих на епілепсію, є група пацієнтів, яких можна вилікувати на 100 відсотків. Однак, оскільки причини епілепсії дуже різні, було б невірним дати таку оцінку для абсолютно всіх людей. Визначення причини епілепсії є вирішальним у процесі вибору методу лікування. Існує також група пацієнтів, що приблизно становить 25-30%, з поганим прогнозом через характер захворювання та дуже низьким успіхом лікування.

Останні події в лікуванні епілепсії можна узагальнити як: нові ліки, нові хірургічні методи, нові нейростимулятори та нові методи візуалізації мозкової тканини.

Медикаментозне лікування є методом вибору при лікування епілепсії. Однак, як і у діабетиків або пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ці ліки усувають не причину хвороби, а її симптоми. У групі 45-65% пацієнтів, які отримують медикаментозну терапію, судоми можна повністю контролювати одним типом ліків.

Хірургічне лікування епілепсії

Тим пацієнтам, які підходять для хірургічного лікування епілепсії, успішно проводиться ця процедура.

Застосування нейростимуляторів

Іншим методом при лікуванні епілепсії є застосування нейростимулятора. Після того, як у центрі неврологічних наук пацієнту діагностують епілепсію та встановлюють його придатність до проведення такої операції, у відділенні нейрохірургії виконуються операція з встановлення нейростимулятора у головний мозок пацієнта.

Що слід робити під час епілептичного нападу?

Поки у пацієнта епілептичний напад, не слід його чіпати. Спроба вставити палець, ложку між зубами, щоб відкрити рот пацієнта, або тиснення, щоб запобігти судомам, може завдати шкоди пацієнту.

У звичайних умовах напад мимовільно закінчується через 1-2 хвилини. Якщо епілептичний напад не закінчується, пацієнта обов’язково слід доставити до лікарні. Коли у пацієнта спостерігається епілептичний напад, запобіжні заходи можуть знадобитись тільки у тому випадку, якщо пацієнт може завдати собі шкоди.

• Якщо є гострий або твердий предмет, який може завдати шкоди пацієнту під час нападу, його слід усунути негайно.
• На випадок нападу слід послабити туго зав’язані краватки та шарфи, щоб пацієнту було зручно дихати.
• Нюхання цибулі, одеколону тощо при епілептичних нападах не має лікувального значення для пацієнта
• Тримаючи руки та ноги пацієнта із судомами або намагаючись тиснути на них, можна привести до ортопедичних травм, вивихів.
• Не можна пробувати відкрити рот пацієнту під час епілептичного нападу так, як це може спричинити вивих щелепи, перелом зубів, пацієнт може вкусити пальці людини, яка пробує відкрити йому рота, або вся ця ситуація може призвести навіть до кровотеч.
• Пацієнт може відчути втому після нападу, тимчасово може статися втрата свідомості та запаморочення. Тому йому варто деякий час відпочити.

На що слід звернути увагу хворим на епілепсію

Пацієнти, у яких напади знаходяться під контролем, можуть вести нормальне звичне життя. Однак у суспільстві досі існує велика упередження щодо цієї хвороби. Через це людям з встановленим діагнозом епілепсії дуже важно знайти роботу, одружитись, стати батьками, займатись хобі. Ці проблеми виникають через недостатню обізнаність суспільства.

Пацієнти з контрольованими нападами все ж не можуть займатись деякими професіями. Вони не можуть бути пілотами, хірургами, водіями громадського транспорту. Крім того не варто займатись роботами на даху, дайвінгом, тобто тими зайняттями, які можуть викликати падіння або травмування. Також через те, що безсоння може спровокувати напад епілепсії, не варто цим пацієнтам займатись нічною роботою. Інших обмежень, окрім вищеописаних, немає.

Рекомендації пацієнтам

Рекомендації для хворих на епілепсію можна перерахувати наступним чином:

Голод і безсоння можуть стати причиною епілептичних нападів,

• Захворювання, які викликають підвищення температури тіла, повинні бути проліковані.
• Потрібно утримуватись від прийому лікарських препаратів без консультацій з лікарем.
• Тривога та депресія можуть стати причиною епілепсії,
• Такі фактори, як алкоголь, мерехтіння та яскраве світло, вживання наркотиків негативно впливають стан пацієнтів.

Спеціальних рекомендацій щодо дієти для пацієнтів або спеціальних спортивних рекомендацій немає.

ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ МОЖЕ ПРОВОДИТИСЬ ЯК МЕДИКАМЕНТОЗНИМ, ТАК І ХІРУРГІЧНИМ ШЛЯХОМ.ПРИЧИНОЮ ЕПІЛЕПСІЇ ЯКОЇ МОЖУТЬ БУТИ МІЖРОДИННІ ШЛЮБ, ГЕНЕТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ АБО ІНШІ ФАКТОРИ. ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ БУДЬ-ЯКИМ ШЛЯХОМ ПОВЕРТАЄ ПАЦІЄНТІВ ДО ЗВИЧНОГО СВОСОБУ ЖИТТЯ ТА ПІДВИЩУЄ ЇЇ ЯКІСТЬ.

Епілепсія древнє захворювання, як історія людства. Настільки, що про це згадується навіть у законах Хаммурапі. Відомо, що багато відомих людей, від римського імператора Юлія Цезаря до Олександра Македонського, від Достоєвського до Вінсента Ван Гога, страждали на епілепсію. У 50 відсотків серед 100 тисяч людей, у яких відмічаються будь-які напади, ці напади пов’язані саме з порушенням електричної активності головного мозку. Цей показник може зростати до 80-100 у слаборозвинених країнах через труднощі під час пологів або затримки лікування захворювань. Спеціаліст з неврології, ректор університету Єдитепе вказує на те, що, не зважаючи на випадки епілепсії в будь-якому віці, найчастіше всього захворювання зустрічається в дитячому віці.  Професор Джанан Айкут Бінголь приводить статистику, котра вказує на те, у пацієнтів 10-40 років епілепсія зустрічається рідше, ніж у більш молодших. Після 40-річного віку частота епілепсії зростає паралельно із поширеністю судинних захворювань головного мозку.

ГЕНЕТИЧНІ ФАКТОРИ МАЮТЬ ВЕЛИКИЙ ВПЛИВ

Споріднений шлюб є важливим фактором ризику епілепсії. Цей фактор збільшує ризик виникнення захворювання у 40 разів.  Джанан Айкут Бінголь, розповідаючи про дослідження у питанні генетичних факторів епілепсії, вказує на її присутність у етіології цього захворювання.  Відомо, що шлюби між членами однієї родини, збільшують вірогідність виникнення епілепсії. У дослідженні, яке ми провели в Туреччині минулого року, ми обстежили сім сімей, у яких є міжродинні шлюби та які складали близько 2000 чоловік. В результаті дослідження було виявлено, що епілепсія в 40 разів частіше зустрічається у споріднених шлюбах, ніж у шлюбі без родинних зв’язків. Хвороба може не спостерігатися у людей з генетичною схильністю, натомість може зустрічатися у пар, які мають споріднений шлюб. З іншого боку, через зменшення споріднених шлюбів у нашій країні за останні роки може відбутися зниження рівня захворюваності.

ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ

Симптоми захворювання можуть відрізнятися залежно від віку, в якому воно виникає. Також відомо, що існують деякі фактори навколишнього середовища, які викликають напади. Наприклад, вживання наркотиків, безсоння, стрес, вживання алкоголю та деяких ліків… Багато факторів, які мають хімічний вплив на організм, також можуть спровокувати напади. Дітей, у яких відмічається затримка у навчанні, повинні обстежувати спеціалісти з точки зору наявності епілепсії. Підкреслюючи, що непомітні напади епілепсії можуть спричинити труднощі у навчанні та проблеми з пам’яттю, проф.  Джанан Айкут Бінголь говорить про те, шо у такому випадку діти відстають від однолітків у навчанні, мають труднощі із встановленням контакту з дітьми. Важливо, щоб дитину, яка відстає у навчанні, обстежили невролог та психолог. Після отримання лікування, успіх дітей та їх стосунки з однолітками покращуються. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ У 15 ВІДСОТКІВ ПАЦІЄНТІВ70 відсотків пацієнтів з епілепсією можна лікувати за допомогою медикаментозної терапії. У 15-відсотковій групі напади можна контролювати хірургічними методами або за допомогу глибокої стимуляції мозку. Пацієнтам, які переносять операцію, пощастило більше, оскільки ризик судом згодом зменшується.  Джанан Айкут Бінголь говорить про те, що у 15 відсотків пацієнтів медикаментозне лікування не є ефективним, тому цим людям проводиться хірургічне лікування. Чим швидше провести операцію після встановлення діагнозу, тим більша вірогідність її успішності та менша вірогідність виникнення нападів знову. Тому дуже важливо правильно провести вчасну діагностику та направити пацієнта до відповідного медичного закладу.

ТУРЕЦЬКИЙ ВКЛАД У ХІРУРГІЇ ЕПІЛЕПСІЇ

Історія сучасної хірургії епілепсії сягає 1950 років. Після того, як встановили, що джерело захворювання міститься в скроневій долі головного мозку, Уайлдер Пенфілд розпочав лікування дорослих пацієнтів, видаляючи всю долю. Підкреслюючи, що це лікування досі є найбільш широко застосовуваним методом, завідувач кафедри нейрохірургії університету Єдитепе проф.  Уур Тюре каже, що в деяких випадках було достатньо видалити лише пошкоджену область гіпокампу, однак ця процедура була технічно важкою. Недостатність методів візуалізації та хірургічних технологій того періоду також мала важливе значення. В 1970-х роках проф.  Газі Яшаргіль почав видаляти тільки пошкоджену ділянку гіпокампу за допомогою розробленого ним мікрохірургічного методу. Проф.  Яшаргіль був визнаний революціонером в хірургічному лікуванні епілепсії.