Клініка трансплантації печінки

Пересадка печінки (трансплантація печінки) – єдиний і остаточний варіант лікування при гострій печінковій недостатності, кінцевій стадії печінкової недостатності (цироз) з незворотним ураженням печінки та деяких видах раку печінки. Найвідомішим найкращим методом лікування пацієнтів з печінковою недостатністю є трансплантація печінки. Щодня багато людей у всьому світі отримують шанс на трансплантацію печінки та повертаються до свого здорового та активного життя. 

 

Пересадка печінки є єдиним дієвим методом лікування при гострій печінковій недостатності, кінцевій стадії печінкової недостатності (цироз) з незворотним ураженням печінки та деяких видах раку печінки. Пересадка печінки проводиться двома способами – пересадка від трупного донора або від живого.

1. Трансплантація від трупного донора:

Це тип пересадки, який можна провести від донора, у якого настала смерть мозку, з дозволу його сім’ї. Для того, щоб пересадити орган від цього донора, необхідно на обстеженнях показати, що людина, якій видалили орган, не має інфекційних захворювань, раку чи захворювань печінки.

Печінку, яку видалили у відповідних умовах та помістили у спеціальні захисні розчини, слід передати пацієнту не пізніше, ніж за 24 години.

На жаль, через низький рівень донорства органів у нашій країні існують довгі списки очікування на трансплантацію печінки від трупних донорів.

З цієї причини надзвичайно важливо, щоб пацієнти та їхні родичі, які перебувають у списку очікування трупного органу, були на зв’язку протягом 24 годин.

2. Пересадка печінки від живого рідного донора:

Це законна форма трансплантації від живих донорів, у яких видалення частини печінки не призводить до проблем із здоров’ям. Для проведення такої пересадки донор та реципієнт повинні мати родство не далі, ніж до 4 ступеню. Якщо між донором та реципієнтом немає будь-якого ступеню родства, вони повинні будуть отримати дозвіл від комітету з питань етики, створених при дирекціях охорони здоров’я. На комісії повинно бути доведено, що при видаленні частини печінки у донора, це не створить для проблем для його здоров’я.

При проведенні обстеження потрібно з’ясувати, чи є у донора додаткові захворювання, які можуть стати перешкодою для забору частини органа. На другому етапі обстеження перевіряють, чи є сумісною анатомічна структура судин та жовчних шляхів донора та реципієнта, чи відмічається у донора гепатоз та чи є у донора достатньо тканини органа, щоб пересадити частину іншій людині. Як правило, дітям проводят пересадку лівої долі печінки, а дорослим пацієнтам – половину правої долі.

Пацієнта вносять до списку очікування на пересадку печінки від трупного донора, або при наявності добровільного донора серед членів родити, запрошують для обстеження в клініку та планують операцію. Підготовка пацієнта до операції пересадки печінки від живого донора або ж від трупного не має великих розбіжностей. Процес підготовки дуже схожий. Після визначення групи крові проводиться біохімічний аналіз для визначення ступеню цирозу печінки. Визначення цього ступеню називається оцінкою MELD. Це математична система, яка враховує показники обміну жовчі, показники коагулограми, ниркові проби та інші. У міру прогресування цирозу ці показники погіршуються, і ступінь MELD зростає.

Якщо розрахований бал MELD становить 10 і вище, це означає, що пацієнт є кандидатом на трансплантацію печінки. Коли оцінка досягне 15 і вище, пацієнт може бути внесений до національного списку очікування печінки від трупного донора через систему, санкціоновану та контрольовану Міністерством охорони здоров’я. Пацієнти, у яких приписуються додаткові бали при кровотечі із варикознорозширених вен стравоходу, порушенням свідомості, асцитом, наявністю онкологічного захворювання печінки, переносяться вище у списку очікування.

Перед включенням пацієнтів до списку очікування також проводиться оцінка клінічного стану інших органів та систем (серця, легень, ендокринної системи, психічного здоров’я) та виконуються додаткові обстеження (наприклад, спірографія, ехокардіографія, ендоскопічні дослідження і т.п.) для того, щоб довести той факт, що цим пацієнтам може бути проведена пересадка.

Основна мета цих обстежень – довести, що печінка пацієнта знаходиться у незадовільному стані, який потребує проведення трансплантації, а інші системи органів мають задовільний стан для того, щоб операція могла бути проведена.

Далі є кілька шляхів, по яким може проходити процес для пацієнта:

• Якщо оцінка MELD становить 15 і вище, пацієнт поміщається в список очікування трупного донора.
• Так, як у нас в країні невелика кількість трупних донорів, пацієнтам з високим або низьким MELD показником (при розвитку ускладнень, як часті кровотечі із варикознорозширених судин стравоходу, часті абдомінальні інфекції, розвиток пухлини, порушення свідомості) пропонується проведення трансплантації від живого донора при його наявності
• Пацієнти з низькими показниками MELD (10-15) можуть бути кандидатами на трансплантацію через супутні клінічні проблеми, але не можуть скористатись трупним органом. Однак, за наявності живого донора, пересадку можна одразу ж провести.
• Пацієнти з оцінкою MELD нижче 10 і без додаткових клінічних проблем ще не є кандидатами на трансплантацію. Вони повинні знаходитись під пильним наглядом лікарів.
• Хворі із захворюваннями, пов’язаними з іншими органами або системами (ниркова недостатність, серцево-судинні захворювання, захворювання легенів, психіатричні проблеми тощо), стають кандидатами на пересадку, якщо наявне захворювання можна вилікувати шляхом трансплантації печінки. Якщо операція з трансплантації погіршить супутні проблеми, на перший план висуваються медикаментозні/хірургічні методи лікування.

 

Це невимовне відчуття, що люди, які є донорами печінки, можуть повернути кохану людину до життя. Незважаючи на це почуття, думка про те, щоб віддати частину свого органу, може спочатку викликати певне занепокоєння. Однак на даному етапі не слід забувати про те, що через 3 місяці після видалення частини печінки вона досягає попереднього розміру. Аналогічно цьому, маленька пересаджена частина печінки через 3 місяці набуває нормального розміру.

Для людини, яка вирішила віддати частину печінки, проводяться детальні обстеження, які дають можливість встановити відповідність всіх параметрів для проведення операції. Орган не приймають до пересадки у тому випадку, якщо є будь-який ризик для здоров1я як зі сторони донора, так і реципієнта.

 

На даний момент, для того, щоб стати донором печінки, людина повинна відповідати таким параметрам:

• Донор повинен бути старше 18 років.
• Залежно від загального стану здоров’я донора та реципієнта, донор повинен бути молодшим 60 років.
• Донор повинен зробити передачу органа на добровільних засадах.
• Між донором та реципієнтом має бути родство до 4-го ступеня. У нашій країні схвалення комітету з етики не потрібно для споріднених зв’язків до 4-го ступеня. Тоді, як при ступені родства більш, ніж 4, потрібно отримувати це схвалення.
• За відсутності кровних зв’язків комітетом з етики повинна бути зафіксована відсутність фінансових відносин між донором та реципієнтом.
• Донор і реципієнт повинні бути сумісними по групі крові (одна і та ж група, або перша група)
• Донор не повинен мати в анамнезі системних захворювань.
• Відсутність хронічного гепатиту
• Бажано, щоб індекс маси тіла не перевищував 30.

• Люди з несумісністю групи крові по системі AB0 (за винятком надзвичайних ситуацій),
• Ті, хто старше 60 років та до 18 років,
• Люди, яких примушують віддати орган,
• Пацієнти з ожирінням,
• Люди з психічними розладами,
• Люди зі зловживанням алкоголю або наркотичних речовин,
• Люди з діагнозом онкологічного захворювання,
• Люди з хронічними гепатитами (вірусні, аутоімунні, метаболічні, криптогенні),
• Хворі на СНІД,
• Хворі на з розладами серцево-судинної, дихальної, нервової системи,
• Пацієнти з некомпенсованим діабетом,
• Пацієнти з розладами системи згортання крові, пацієнти з даними за гепатоз печінки, пацієнти з недостатнім об’ємом печінки,
• Вагітні жінки

• Людина, яка буде донором печінки, повинна бути повністю здоровою. Також надзвичайно важливо встановити відсутність супутніх захворювань або інфекційних хвороб, а також встановити відсутність гепатозу. Приблизно 60-70 відсотків донорської печінки трансплантується реципієнту при трансплантації правої долі. При дослідженні печінки на томографії ми повинні розраховувати розмір частки при пересадці так, щоб у донора залишалось 30-35% органу. Як у донора, так і у реципієнта печінка досягає колишніх розмірів за 3 місяці. У деяких випадках (жировий гепатоз, попередня інфекція гепатиту В тощо) може знадобитися біопсія органу від донора.Група крові пацієнта  Від кого може прийняти частину печінки?

  0                                                 0

  A                                                A,0

  B                                                B,0

  AB                                             0, A, B, AB

Процес підготовки, який починається з аналізу групи крові та біохімічних досліджень, продовжується з виконанням радіологічних обстежень та консультацій. Також можуть бути проведені додаткові дослідження. Потрібно розуміти, що захворювання печінки досить важке, щоб вимагати трансплантації. Також дуже важливо з’ясувати, що інші системи організму є у досить задовільному стані для того, щоб пацієнт зміг перенести операцію.

Не слід забувати, що печінка, на відміну від інших органів, не має штучної системи підтримки (наприклад, діаліз при захворюваннях нирок, водій ритму при серцевих захворюваннях тощо), який може зайняти її місце при дефіциті.

Пацієнтам рекомендується вдома мати готову валізу з усім необхідним, щоб у разі госпіталізації не витрачати час на збори речей. Якщо пацієнт знаходиться у списку очікування трупного органу, його телефон повинен постійно бути поруч.

Під час госпіталізації буде проведено ряд досліджень. Пацієнт пройде загальний фізичний огляд і здачу зразків сечі та крові.

Лікар та анестезіолог поговорять з пацієнтом, щоб пояснити процес операції та ризики, з якими можна зіткнутись. Пацієнта попросять підписати форму добровільної згоди на проведення операції.

Догляд за хірургічними ранами

Рану слід підтримувати в чистоті, використовуючи антисептичне мило. Якщо ви помітили почервоніння, набряк або появу рідини в рані, слід негайно повідомити про це лікаря.

Догляд за жовчним стентом

Якщо у вас встановлений стент для дренування жовчі, шкіра в області, куди введений стент, може інфікуватись. Щоб запобігти цьому;

• Очистіть область навколо стента антисептичним милом.
• Уникайте різних рухів, які можуть пошкодити рану або зрушити стент.

Якщо ви зіткнетеся з будь-якою з наведених нижче проблем із жовчним стентом, вам слід негайно проконсультуватися з лікарем;

• Почервоніння шкіри навколо жовчного стенту,
• Підвищення температури в області жовчного стенту, виділення рідини з цієї області,
• Розрив шва, прикріпленого до жовчного стенту,
• Зміна видимої довжини жовчного стенту.

Спостереження за температурою тіла

Якщо ви відчуваєте лихоманку, тремтіння або відчуття дискомфорту, або якщо ви відчуваєте біль або дискомфорт у будь-якій частині тіла, обов’язково перевірте рівень температури вашого тіла. Це може бути першою ознакою приєднання інфекції або процесу відторгнення органу. Якщо температура тіла перевищує 38 градусів протягом більш, ніж доби, вам слід негайно звернутися до групи з трансплантації органів або до лікаря. Не приймайте будь-які ліки без дозволу лікаря.

Моніторинг артеріального тиску та серцевого ритму

Ваша медсестра навчить вас вимірювати артеріальний тиск і пульс. Важливо знати свій нормальний артеріальний тиск і пульс. Таким чином, якщо ви бачите відмінність від нормальних показників, ви можете повідомити про це свого лікаря.

 

Повернення додому після трансплантації – це зазвичай щаслива та емоційна подія. Однак тривога і навіть легка депресія можуть супроводжувати це відчуття щастя в перші тижні. Важливо розуміти, що відновлення – це процес, який займає тижні. Тому слід пам’ятати, що пацієнтам та їх рідним знадобиться певний час, щоб звикнути до нового способу життя. Життя після трансплантації органу – це процес навчання, який вимагає часу. Більшість людей можуть впоратись з цим періодом так, як ведуть активне життя, докладають рішучих зусиль, щоб пережити довгий реабілітаційний період.

З закінченням першої фази, яка триває близько трьох місяців, майже всі пацієнти з пересадженою печінкою можуть повернутися до свого колишнього життя та до хвороби. Дуже важливо вдома дотримуватись всіх рекомендацій координаторів відділення з пересадки печінки, які роз’яснюються під час перебування у стаціонарному відділенні. Через зростаючий рівень відповідальності пацієнту та його рідним може знадобитись зміна деяких звичок.

Не забувайте, що після операції ви можете зв’язатися з командою трансплантації органів у будь-який час при потребі.

 

Догляд за зубами

Слід використовувати м’яку зубну щітку. Важливо регулярно ходити до стоматолога на контрольні обстеження кожні півроку, щоб запобігти інфекціям зубів та порожнини рота. Якщо у вас немає серйозних проблем із зубами, можете не відвідувати стоматолога перші півроку після операції.

Загальна гігієна тіла

Наполегливо рекомендується дотримуватися правил гігієни після трансплантації. На цьому етапі обов’язково дотримуйтесь наведених нижче правил загальної гігієни тіла.

• Використовуйте рідке мило замість мильного бруска під час миття рук.
• Міняйте рушники для рук та обличчя щодня.
• Завжди мийте руки до і після їжі та після туалету.
• Ретельно чистіть нігті щіткою для нігтів.
• Оскільки кров є ідеальним середовищем для росту бактерій, пацієнткам слід регулярно міняти прокладки та тампони в дні менструації.
• Оскільки гігієнічні матеріали, що використовуються для очищення піхви, можуть збільшити ризик інфекцій, досить буде використовувати м’яке мило та регулярно підмиватись теплою водою.

Знаходження під сонцем

Пацієнти з трансплантованою печінкою мають вищий ризик розвитку раку шкіри. Для захисту від сонця:

• Уникайте полуденного сонця (з 10 до 15 години), коли сонячні промені найсильніші.
• Якщо ви виходите не вулицю і не наносите сонцезахисний крем, носіть шапку, довгі рукави та легкі штани.
• Використовуйте високоякісний сонцезахисний крем із фактором не менше 15 навесні та влітку.
• Уникайте солярію.
• Звертайте увагу на свої родимки. Якщо ви помітите, що родимка змінила свою форму або збільшилась в розмірах, зверніться до лікаря.

Харчування та дієта

Правильне харчування після трансплантації вкрай важливо. Використання кортизону в цей період призведе до підвищення апетиту, підвищення рівня цукру в крові та збереження солі та води в організмі. З цієї причини потрібно вживати продукти з низьким вмістом цукру та солі. Зниження ваги перед трансплантацією є нормальним.

На що звернути увагу в харчуванні:

• Зважуйтесь кожен день.
• Уникайте солодкої їжі.
• Їжте фрукти або овочі (низькокалорійні).
• Намагайтеся випивати близько двох літрів рідини щодня. Це корисно для нирок.
• Завжди мийте і очищайте шкірку свіжих фруктів.
• Завжди чистіть вирощені в ґрунті овочі, такі як картопля, і відварюйте їх у окропі.
• Приготування овочів у скороварці дозволить зберегти їх вітаміни.
• Не їжте продукти з непастеризованого молока, уникайте запліснявілого сиру.
• Інший побічний ефект кортизону полягає в тому, що він змушує ваше тіло накопичувати сіль. Обмежте споживання солі.

Фізична активність

Найкращий спосіб займатись фізичною активністю – це ходьба. Прогулянки в гарну та чисту погоду допоможуть вам краще спати, а ваш кишечник працюватиме краще. Якщо післяопераційний період проходитиме добре, ви можете повернутися до інших захоплень, таких як теніс і пробіжки, вже через три місяці після операції. Перш ніж починати будь-яку програму вправ, вам обов’язково слід проконсультуватися з лікарем.

Вживання алкоголю

Слід уникати будь-яких алкогольних напоїв, оскільки алкоголь розщеплюється печінкою і спричиняє її пошкодження.

Куріння

Обов’язково киньте палити. Куріння шкідливе не тільки для вас, але і для ваших близьких.

Відпочинок

Немає ніяких причин відмовити собі у поїздці в інший куточок світу. Перш ніж вирушати у відпустку, обговоріть плани подорожі з лікарем.

Вакцини

Ви не повинні проводити будь-якого вакцинування, неважливо чи то жива вакцина, чи ослаблена (кір, поліомієліт і т.п.). Можна проводити вакцинування препаратами мертвих або неактивних вакцин. Однак перед цим варто проконсультуватись з лікарем.

Домашні тварини та рослини

Зазвичай не рекомендують заводити домашніх тварин через ризик інфекцій. Кімнатні рослини в горщиках не рекомендуються через небезпеку зараження мікробами з ґрунту. Через високий ризик інфекцій не слід займатися садівництвом, польовими та ґрунтовими роботами протягом першого року після пересадки.

Імуносупресивні препарати

Кількість імуносупресивних препаратів, необхідних для захисту пересадженого органу, зменшується поступово після перших місяців. Однак ця терапія буде проводитись протягом багатьох років після трансплантації. Ні в якому разі не можна зменшувати кількість ліків або їх дози без дозволу лікаря.

Оскільки пацієнти можуть по-різному реагувати на ці препарати, кожен імуносупресивний режим складається відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Тому кількість ліків, які використовує кожен пацієнт, різниться.