У сфері раку кишківника, розвитоку якого можна запобігти, мав місце невеликий регрес, саме через відсутніть модифікацій скринінгових програм. Спеціаліст гастроентерології лікарні університету Єдітепе, Кошуйолу, проф. лікар Дженгіз Пата пояснює, що такий розвиток подій виводить на передній план важливість регулярного спостереження за пацієнтами у групі ризику. Окрім того він зазначив, що на теренах нових розробок у цьому напрямку, особливо в останні роки, є певні зрушення.
Рак товстого кишківника – один із видів раку, у яких скринінгові програми рятують життя. Особливо для тих, хто має сімейну онкологічну історію. Дослідження цього питання тривають, а отримана інформація змінює підхід до раку товстого кишківника. Проф. лікар Дженгіз Пата підкреслює, що генетичні тести та діагностичні технології нового покоління надзвичайно важливі як для пацієнтів, так і для лікарів.
Вік є важливим критерієм для скринінгових програм
Зазначаючи, що стандартний вік початку скринінгу знизився з 50 до 45 років, при чому рак товстого кишківника виявляється все частіше. Щодо скринінгу у молодшому віці проф. лікар Дженгіз Пата надає таку інформацію: “Рак товстого кишківника почав часто спостерігатись навіть у віці 30-35 років, порівняно із ситуацією у минулому. Стандартний скринінг проводився кожні 10 років пацієнтами за 50 років. Для груп високого ризику були доступні більш конкретні скринінгові програми. Але, на даний час, і у цьому наявні певні зміни. Потрібно сказати, що існують такі типи раку, що скільки б ми не сканували (приблизно у 2-5%), рак можна побачити в кишківнику через 2 роки. У цьому випадку регулярне спостереження за колоноскопією не означає, що у вас немає раку. Однак регулярний скринінг все-таки слід постійно робити у групах із високим ризиком “.
Нові підходи до груп пацієнтів з високим ризиком
Рак товстого кишківника – один із видів раку, при якому спадковість має високий ступінь вірогідності. З цієї причини люди з раком товстого кишківника першого ступеня у своїх родичів, знаходяться у групі високого ризику. Зазначивши, що для людей цієї групи створені нові підходи, проф. лікар Дженгіз Пата підкреслив: «У випадку раку товстого кишківника, як і при багатьох інших онкологічних захворюваннях сьогодні, генетичне консультування визначає ризики для людини, і програми скринінгу можуть плануватися відповідно до цих ризиків. Існує майже 30 генів, виявлених для раку товстого кишківника. Розподіл їх за різновидами – процес, який вимагає генетичної експертизи. Такі послуги отримали дуже широке розповсюдження за кордоном, а в нашій країні тільки починають використовуватися ”.
Зазначивши, що генетичне консультування відкрило дуже важливу сторінку у підходах до раку товстого кишківника , проф. лікар Дженгіз Пата підкреслив: “Серед типів раку кишківника можна виділити “Синдром Лінча”, який діагностують у близько 1% пацієнтів. У цій темі це досить наочний приклад. Ми приймаємо навіть пацієнтів серед родичів першої лінії у яких виявлено рак кишківника, та з випадками раку кишківника у віці до 40 років у двох поколіннях. Скринінг у наступних покоління таких пацієнтів починається на 10 років раніше, з моменту виявлення раку у пацієнта уже хворого на рак, та проводиться із періодичністю кожні 2 роки. Новий підхід для цих випадків знайдено: виявивши хворобоутворюючий ген у хворих та просканувавши тих, хто входить до групи ризику, можна визначити наявність цього гену. Ми беремо людей, які не є носіями гену, у стандартні скринінгові програми. Тому родичам першого ступеня людей, хворих на рак товстого кишківника, починаючи з момента дорослішання, показана консультація. У цій сфері в нашій країні відбуваються важливі зрушення “.
Пояснюючи, що людям, які не потрапляють до генетичної групи ризику в результаті генетичного консультування, не потрібно збільшувати свої скринінгові програми. У звязку з цим проф. лікар Дженгіз Пата зауважує: «Ми зменшуємо частоту скринінгу з 10 до 5 років для тих, хто входить до групи високого ризику. Однак, наприклад, якщо у 30-річного брата та сестри людини діагностований рак кишківника, то цій людині слід робити колоноскопію кожні 10 років, починаючи з 20 років. Але, якщо ген раку не виявлено після генетичного консультування, його не можна повернути до звичайної процедури скринінгу. Іншими словами, без передумов, колоноскопію можна розпочати у віці 45, а не 20 років”.
Нові зрушення у діагностиці
Спеціаліст гастроентерології проф. лікар Дженгіз Пата лікарні університету Єдітепе, звернув увагу на тести, принцип яких базується на вимірюванні білка в калі: «Даний вид діагностики є досить новим, тому широко не використовувався, але тим не менш лікар упевнений, він займе своє місце в діагностиці найближчими роками. Ще одне нововведення в методах діагностики – відеокапсульна колоноскопія. Хоча це не складна процедура, деякі люди можуть побоюватися її проведення. На даний момент капсульна колоноскопія – є доволі зручною процедурою . Пацієнт ковтає цей спеціальний пристрій із двома камерами, розміром приблизно з зерно квасолі. Зображення, отримані камерою під час подорожі капсули по кишечнику, передаються на комп’ютер розміром з мобільний телефон, зафіксований на поясі пацієнта. Це надає можливість легко побачити розвиток поліпів або наявність іншого захворювання в кишечнику, переглядаючи відеозображення комп’ютера у вас на поясі. Діагностична чутливість капсул нового покоління становить приблизно 90-95 % “.